Центрально-Міський район. Дитячий садок №4

 





Положення ВСЯО

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

 

Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 4

комбінованого типу Криворізької міської ради

 

 

 

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою комунального закладу   дошкільної      освіти

(ясла-садок) № 4 комбінованого типу Криворізької міської ради

 

протокол від _______ 2023 № 1

 

         ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор КЗДО (ясла-садок) № 4 КТ  КМР

___________ Валентина Шайнога

 

 

наказ від 31.08.2023 №     -ОД

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

закладу дошкільної освіти

  1. Загальні положення
    1. Внутрішня система забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) – це сукупність умов, процедур та заходів у закладі дошкільної освіти (далі – ЗДО), що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітнього процесу, формування ключових компетентностей дітей раннього та дошкільного віку, сприяють різнобічному розвитку особистості. ВСЗЯО ЗДО розбудовується для спрямування та самооцінювання діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.
    2. Положення про ВСЗЯО ЗДО розроблено з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про освіту»; Закону України «Про дошкільну освіту»; Національного стандарту України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Основні положення та словник термінів», затвердженого наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203; наказу МОН України від 16.01.2020 р. № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»; наказу ДСЯО від 30.11.2020 р. № 01-11/71     «Про      затвердження                     Методичних     рекомендацій     з        питань формування                внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти».

 

  1. Формування ВСЗЯО у закладі відбувається з урахуванням таких етапів:

-визначення компонентів внутрішньої системи;

-забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

-самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу для їх подальшого вдосконалення.

 

  1. Процес створення та реалізації ВСЗЯО ЗДО базується на таких принципах:

-гуманізм, демократизм, людиноцентризм, дитиноцентризм, – моральні принципи відношення до людини як до найвищої цінності; ідеї любові до людини лягають в основу педагогічної практики; вболівання за дитину, її здоров'я, внутрішній світ, життєві ситуації є справжнім виявом любові вихователя до вихованця;

-автономія закладу самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;

-академічна доброчесність під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності учасники освітнього процесу з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень керуються сукупністю етичних принципів та правил, визначених ст.42 Закону України «Про освіту»;

-академічна свобода – педагогічні працівники мають право на свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі закладу (п.1 ст.54 Закону України «Про освіту»);

-гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні комунікації; система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них;

-забезпечення якості освіти та освітньої діяльності, постійне вдосконалення освітньої діяльності – зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; відповідність фактичних результатів освітньої

 

       діяльності заявленим цілям, виявлення причин відхилень від означених цілей;    

   забезпечення відповідності змінам у освітній сфері, створення нових

    можливостей;

-цілісність системи управління якістю освіти взаємопов’язаність всіх

компонентів,процесів діяльності закладу, які функціонують як цілісна система;

-забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими

ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності – розвиток інклюзивного

середовища, забезпечення розумного пристосування.

-державно-громадське управління – дієві відносини,         зважена взаємодія з

представниками громади міста, громадськими організаціями на засадах

взаємодопомоги; участь батьківської громадськості, органів самоврядування в

управлінні закладом.

 

  1. Метою стратегії (політики) забезпечення якості освіти в закладі є:

-гарантування якості дошкільної освіти;

-формування довіри громади до закладу;

-постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на директора ЗДО.

  1. Цілі (напрями) розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі:

-підвищення якості освітніх послуг;

-забезпечення довіри до результатів освітньої діяльності закладу;

-створення умов освітнього процесу, які забезпечують партнерство всіх його учасників;

-забезпечення постійного зворотного зв'язку від учасників освітнього процесу

щодо якості освіти, відзначення успішних практик та вчасне реагування на

виявлені проблеми;

-прийняття обґрунтованих управлінських рішень, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

-вдосконалення освітнього середовища, фахової діяльності педагогічних працівників, управлінських процесів закладу;

-забезпечення прозорості діяльності закладу і готовності до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

  1. Структура (компоненти) внутрішньої системи забезпечення якості освіти
    1. Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про освіту» ЗДО визначає такі складові системи забезпечення якості освіти:

-політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі;

-критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу;

-забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

-забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

-створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

 

2.2.Зазначені компоненти ВСЗЯО утворюють чотири основні напрями освітньої діяльності закладу:

      1.Освітнє середовище закладу.

             2.Здобувачі дошкільної освіти.

             3.Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття

                 нею життєвого соціального досвіду.

             4.Фахова діяльність педагогічних працівників закладу.

             5.Управлінські процеси закладу

          2.Політика та процедури ВСЗЯО

  1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти закладу орієнтована на:
    1. Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії:

-налагодження конструктивної комунікації між учасниками освітнього процесу;

-розвиток взаємоповаги, вироблення позитивного доброзичливого ставлення та довірливих стосунків між учасниками освітнього процесу;

-забезпечення права вільного вибору;

-розвиток горизонтальної моделі співпраці (на основі рівноправності учасників освітнього процесу);

-забезпечення участі громадського самоврядування у вирішенні питань діяльності закладу;

-участь учасників освітнього процесу закладу у житті місцевої громади;

-розвиток соціального партнерства.

  1. Створення в закладі комфортного (раціонального та безпечного) освітнього середовища, універсального дизайну (доступного, безпечного, розвивального, максимально придатного навколишнього середовища) та розумного пристосування, створення інклюзивного середовища (за потребою):

-моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища;

-організація безбар’єрного простору (фізична можливість та зручність потрапляння до закладу, фізична безпека при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад і освітні послуги, що надаються);

-реалізація просвітницьких заходів щодо формування толерантності, неупередженості та недопущення дискримінації;

-облаштування ресурсної кімнати;

-створення комплексної системи заходів із супроводу дитини з ООП (індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами, корекційно-розвивальні заняття);

-налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу тощо.

  1. Недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню):

-розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі;

-створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу;

-розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

 

  -розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу

(цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу тощо;

-створення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування);

-повідомлення підрозділам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу в закладі освіти.

  1. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу:

-нормативно-правове забезпечення (ліцензія на провадження освітньої діяльності, статут закладу, стратегія розвитку, річний план роботи, положення про ВСЗЯО, протоколи педрад, книги наказів, журнали вхідної і вихідної документації, особистого прийому, звернень);

-кадрове забезпечення (кадровий склад відповідно до штатного розпису, особові справи працівників, система матеріального та морального заохочення, плани підвищення кваліфікації педпрацівників, атестаційні матеріали, матеріали з ТБ та охорони праці тощо);

-навчально-методичне забезпечення (освітня програма, розклад занять,                                        журнали, освітні ресурси);

-матеріально-технічне забезпечення (територія, приміщення закладу, персональні комп’ютери, інтернет, робочі місця для педпрацівників, туалет тощо).

  1. Сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників:

-створення умов для постійного                   підвищення           кваліфікації працівників закладу;

-забезпечення умов для інноваційної роботи в закладі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх технологій, експериментальна робота);

-сприяння участі педагогічних працівників у реалізації                               освітніх проектів;

-сприяння участі педагогічних працівників в експертній діяльності;

-організація методичної взаємопідтримки та обміну досвідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції тощо);

-взаємовідвідування занять, наставництво, публікації тощо;

-забезпечення умов для чергової та позачергової атестації педагогічних працівників

  1. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом:

-сучасна мережа Інтернет;

-технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);

-ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

-єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів, системи електронного документообігу в закладі);

-доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайти педагогів, сайт закладу);

-інформаційні ресурси освітнього призначення (бази даних про вихованців та/або працівників закладу, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні мережі тощо).

  1. Забезпечення академічної доброчесності (система та механізми) – визначене у розділі 4 цього Положення.

 

  1. Застосування системи внутрішнього моніторингу та самооцінювання для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності:

3.2.1.Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344371. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу. Рівень якості освітньої та управлінської діяльності визначається за вимогами/правилами та напрямами.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

-критерії (підстави для оцінювання);

-індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

-методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

  1. Організація самооцінювання передбачає:

-збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;

-узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу;

-обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу (Додаток 1).

  1. Напрями оцінювання (відповідно до наказу ДСЯО від 30.11.2020 року № 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти»):
  • освітнє середовище закладу (безпечність та раціональність облаштування території закладу, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, архітектурна доступність території та приміщень будівлі, дотримання питного режиму, створення освітнього середовища, вільного від будь яких форм насильства та дискримінації, формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору тощо);
  • здобувачі дошкільної освіти, забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду (наявність затвердженої освітньої програми, формування компетентностей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі, упровадження додаткових організаційних форм освітнього процесу (гуртки, студії) тощо);
  • фахова діяльність педагогічних працівників (використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, узгодження педрадою форм і видів планів педагогів, ефективне планування педагогами своєї діяльності та якість організації освітнього процесу, урізноманітнення форм і методів освітнього процесу, методичне забезпечення закладу, постійне підвищення професійного рівня фахової майстерності педагогічних працівників, налагодження співпраці з батьками та працівниками закладу тощо);
  • управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, моніторингу виконання

поставлених цілей та завдань, формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, ефективність кадрової політики, забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників, організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою, формування та забезпечення політики академічної доброчесності тощо).

 

  1. Періодичність                                  оцінювання:
  • Щорічне самооцінювання діяльності закладу здійснюється за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи річного плану;

-періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітуванням директора (за потребою);

-комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (один раз на 5 років).

  1. Відповідальність за оцінювання:

-відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є директор закладу;

-для забезпечення вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом створюється відповідна робоча група, до складу якої можуть входити працівники закладу, представники батьківської та місцевої громади.

  1. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

-аналіз документів (статут, стратегія розвитку, річний план роботи, освітня програма, положення про ВСЗЯО, протоколи педрад, книги наказів, журнали вхідної і вихідної документації, особистого прийому, звернень, штатний розпис, атестаційні матеріали, фінансові документи, план підвищення кваліфікації педпрацівників, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

-спостереження педагогічної діяльності (спостереження за проведенням занять, режимних моментів, занять гуртків тощо); спостереження за освітнім середовищем (санітарно- гігієнічні умови, стан та безпека території, майданчиків, приміщень, освітлення, водопостачання, харчування, медичний супровід, опалення тощо);

-опитування (анкетування учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, батьків);інтерв’ю (з педагогами, батьками);фокус-групи (з педагогічними працівниками, батьками).

  1. Інструментарій методів збору інформації:

-пам’ятки для аналізу документів (щодо організації освітнього процесу; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);

-анкети (для педагогічних працівників, батьків);

-бланки спостереження (за проведенням занять, гуртковою роботою, станом території, приміщень, систем, медичним супроводом тощо).

  1. Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів:

-високий;

-достатній;

-вимагає покращення;

-низький.

  1. Форми узагальнення інформації.

-аналітична довідка;

-письмовий звіт

-усний звіт;

-доповідна записка;

 

-інформація;

-акт тощо.

  1. Управлінське рішення.

Управлінське рішення на основі аналізу отриманої інформації приймається у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, рішення ради закладу, рішення загальних зборів, вказівки (усного розпорядження), усного, письмового доручення, інструкції тощо і спрямоване на вдосконалення якості освіти в закладі.

4.Забезпечення академічної доброчесності (система та механізми):

-розроблення за участі учасників освітнього процесу, схвалення педрадою та оприлюднення положення (кодексу, правил) про академічну

доброчесність в закладі;

-інформування учасників освітнього процесу про принципи, систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

-реалізація передбачених положенням заходів із запобігання академічної недоброчесності в закладі;

-забезпечення вжиття передбачених положенням заходів академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності.

  1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає

-посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

-надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

-об’єктивне оцінювання результатів освітнього процесу.

  1. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

-відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;

-позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;

-відмова в присвоєнні педагогічного звання;

-позбавлення присвоєного педагогічного звання;

-позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

  1. Напрями, вимоги, критерії та індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Напрями оцінювання освітніх і управлінських процесів, внутрішньої системи забезпечення якості освіти визначені у п.3.2.3 цього Положення. Вимоги, критерії та індикатори оцінювання визначені у Додатку 2 до цього Положення відповідно до наказу ДСЯО «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти».

  1. Механізм та процедури оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (Додаток 1)

 

Механізм та процедури реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються адміністрації закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в закладі.

Періодичність оцінювання, відповідальність за оцінювання, методи збору інформації, інструментарій, рівні оцінювання, форми узагальнення інформації, управлінське рішення визначені у п. 3.2.4 – 3.2.10. цього Положення.

  1. Заключні положення
    1. Учасники освітнього процесу мають знати вимоги Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗДО.
    2. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.
    3. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу, які забезпечують ознайомлення з ним батьків здобувачів дошкільної освіти в обов’язковому порядку.
    4. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ЗДО схвалюється педагогічною радою, затверджується та вводиться в дію наказом директора.
    5. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені рішенням педагогічної ради за поданням будь-якого учасника освітнього процесу.

 

 

 

Додаток 1

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності використовуються такі методи збору інформації:

-опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

-спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням занять, режимних моментів);

-вивчення документації закладу.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу.

Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей. Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими. Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад,

«Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

 Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

           Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Окрім директора, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування закладу. Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

-формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;

-спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;

-роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова, художньо-естетична та ін.);

-використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;

-комунікацію педагогічного працівника з дітьми;

-організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих у закладі процесів.. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

 

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів в закладі, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом. Здійснюючи самооцінювання, заклад має визначити рівні оцінювання закладу щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Маючи автономію, заклад самостійно визначає рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджує інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

 

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу розглядаються на засіданні педагогічної ради, обговорюються з представниками батьківської громади. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника, експерти у сфері дошкільної освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості заклад оприлюднює результати самооцінювання. Вони включаються до річного звіту про діяльність закладу, який оприлюднюється на вебсайті закладу відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

-прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

-визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів в закладі;

-аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

-аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу педагогічнимипрацівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).